Zeitstrahlen, Texte, Bilder, Videos, Quiz, 360°-Ansichten und Karten in einer Plattform: Entdecke Geschichte, vergleiche Epochen und erzähle eigene hiStories – in der Basisversion dauerhaft kostenlos.
in meiner Umgebungnutzt deinen Standort
durchstöbern
Neue hiStory
Hilfe
Французька революція
Події
-
Початкова фаза: Конституційна монархія (1789–1792)
-
Похід до свободи: Криза та Національні збори
У 1789 році Франція переживала глибоку фінансову кризу. Державна скарбниця була порожня, населення страждало від високих податків і бідності, у той час як знать і духовенство насолоджувалися своїми привілеями. Ця нерівновага змусила Людовика XVI скликати Генеральні штати, збори представників трьох станів: знаті, духовенства та "звичайного народу". Третій стан, що представляв більшість населення, вимагав більшої участі та рівності. Коли їхні вимоги були проігноровані, представники цього стану проголосили себе Національними зборами, які повинні були представляти права народу.
У символічному акті вони заприсягнулися у відомій Клятві в ігровому залі не розходитись, поки не буде створено конституцію для країни. У Франції пробудився новий дух – прагнення до рівності, свободи та участі в управлінні.
Символ опору: Штурм Бастилії
14 липня 1789 року, день, що вважається початком революції і став національним святом Франції, громадяни штурмували Бастилію, в'язницю і символ королівського свавілля. Штурм на Бастилію запалив революційну іскру по всій Франції: повсюди люди повставали проти привілеїв правлячих. В „Великому страху“ (Grande Peur) селяни повстали проти феодалів, і багато шляхти втекли за кордон.
Права людини і початок конституційної революції
З проголошенням прав людини і громадянина 26 серпня 1789 року Національні збори зробили радикальний крок: кожна людина була визнана рівноправною, з невідчужуваними правами на свободу і захист від утисків. Це проголошення стало основою революції та вплинуло на ідею сучасної демократії. Також були скасовані привілеї знаті та духовенства, майно церков націоналізовано, і була прийнята нова конституція, яка в 1791 році зробила Францію конституційною монархією. Король мав управляти країною разом з Національними зборами, але його влада тепер була обмежена.
Спроба втечі та зростаюча недовіра
Король Людовик XVI, який неохоче приймав свою нову роль, зробив драматичну спробу втечі у Варенн, щоб уникнути контролю революціонерів. Його було затримано і повернуто до Парижа – принизлива поразка, що остаточно зруйнувала довіру народу до нього. Також за кордоном уважно стежили за революцією: до того, як 1792 Франція оголосила Пруссії та Австрії війну, вибухнув перший великий конфлікт революції.
Радикальна фаза: Терор (1792–1794)
-
Повалення монархії і шлях до республіки
Після штурму палацу Тюїльрі революційними санкюлотами в серпні 1792 року Людовик XVI був скинутий і монархія остаточно повалена. Незабаром, 21 вересня 1792 року, національний конвент проголосив Францію республікою – подія історичного значення. Революційне натхнення наростало, але невдовзі вона перетворилася на насильство і терор.
Страта короля та початок терору
У січні 1793 року розпочався процес над Людовиком XVI, якого тепер називали "громадянином Луї Капет". Після винесення вироку колишнього короля було публічно страчено на гільйотині, подія, що сколихнула всю Європу. Франція тепер була не лише у війні з кількома монархіями, але й всередині стикалася з жорстокими битвами.
Для захисту революції та відбиття ворогів національний конвент заснував Комітет громадського спасіння, який під керівництвом Максиміліана Робесп'єра здобув майже диктаторську владу. Радикальна фракція якобінців, до якої належав Робесп'єр, використовувала всі засоби для захисту революції – навіть із застосуванням жорстокої сили.
Терор і Революційний трибунал
Якобінці встановили „терор“ як офіційну доктрину для забезпечення внутрішньої безпеки. Через Революційний трибунал було засуджено і публічно страчено чимало противників революції, серед них відомі революціонери як Жорж Дантон і Жак-Рене Ебер, які спочатку самі були одними з лідерів революції. Гільйотина, офіційний метод страти з 1792 року, стала страшним символом цього часу.
Зростаюче насильство і терор, що зачіпали не лише політичних ворогів, а й простих громадян, викликали врешті-решт опір. Багато членів Конвенту бачили в Робесп'єрі та його послідовниках загрозу. 9 термідора II року (27 липня 1794 року) помірковані революціонери, термідоріанці, організували повстання проти Робесп'єра. Його було заарештовано і на наступний день страчено. Падіння Робесп'єра ознаменувало кінець терору.
Буржуазна фаза: Директорія (1795–1799)
-
Повернення до порядку та Директорія
Після закінчення терору Франція з полегшенням зітхнула. У 1795 році Національний конвент прийняв нову конституцію, яка запровадила Директорію, п'ятиособовий уряд. Директорія намагалася досягти стабільності і економічного відновлення, але була пронизана корупцією та політичними інтригами. Війна проти європейських монархій тривала, і країна залишалася політично й економічно напруженою.
Успіхи Наполеона і зростання впливу армії
Поки внутрішні проблеми залишалися невирішеними, революційні війська за кордоном здобули важливі перемоги над ворогами Франції. Наполеон Бонапарт, молодий генерал, у 1796 році був призначений командувачем Італійською армією і незабаром здобув легендарні перемоги. Його військовий геній і рішучість зробили його популярним серед народу, і він почав здобувати політичний вплив.
Державний переворот і кінець революції
У 1799 році Франція стояла перед новим політичним потрясінням. Директорія втрачала підтримку, і Наполеон скористався можливістю для державного перевороту 18 брюмера VIII року (9 листопада 1799 року). Він взяв владу як Перший консул і офіційно завершив Французьку революцію. Франція увійшла в нову епоху, яка незабаром привела до правління Наполеона як імператора.
Спадщина Французької революції
Французька революція залишила глибоку спадщину: ідея прав людини, скасування феодальних привілеїв і прагнення до справедливого суспільства сформували самосвідомість багатьох сучасних демократій. Символи, такі як триколор, "Марсельєза" як національний гімн і декларація прав людини і громадянина, також походять з цієї епохи. Франція створила нові інституції, запровадила розподіл між церквою і державою і знищила аристократію як правлячий стан. Революція, яка в своєму перебігу ставала все радикальнішою і переросла у насильство і терор, глибоко змінила європейське суспільство і втілила ідеал республіки з громадянськими правами і рівністю.
Французька революція залишається уроком для сили народу і викликів, які супроводжують радикальні суспільні зміни.
-
Початкова фаза
(Конституційна монархія)
Радикальна фаза
(Терористичне правління)
Буржуазна фаза
(Директорія)
Клятва у Залі для гри в м'яч Депутати третього стану саботують Генеральні штати, скликані королем Людовіком XVI, та урочисто дають Клятву у Залі для гри в м'яч.
Вони обіцяють не розходитися, поки не дадуть Франції конституцію.
Штурм
Бастилії -
Проголошення прав
людини і громадянина
Пруссія і Австрія
об'єднуються проти
Франції
Король Людовік XVI
публічно страчений -
Заснування Комітету громадського порятунку -
Вигнання жирондистів
з Національного Конвенту
якобінцями
Друга конституція
прийнята, але не
вступає в силу
Терор Робесп'єра
Термідоріанці приходять до влади Початок тривалих політичних боротьби, що врешті призводять до кінця революції
Мир між
Францією і
Пруссією
Повстання санкюлотів
Національний Конвент -
Наполеон призначений головнокомандувачем італійської армії [Життєпис Наполеона Бонапарта](-517)
Мир між
Францією і
Австрією
Наполеон захоплює владу
в країні шляхом державного перевороту і завершує
французьку революцію -
Національні збори -
Директорія
Духовенство та дворянство приєднуються до Національних Зборів
Закон про поділ Франції
на департаменти набуває чинності
Клод Жозеф Роже де Ліль компонує майбутню Марсельєзу У ніч з 25 на 26 квітня Клод Жозеф Роже де Ліль пише і компонує військову пісню для армії Рейну Chant de guerre pour l’armée du Rhin, яка пізніше стане національним гімном, Марсельєзою.
Перша страта з гільйотиною Злодій Нікола Жак Пелетьє страчений. Страту виконано катом Шарлем Генрі Сансон на паризькій Пляс-де-Грев.
Марія Антуанетта
дружина Людовіка XVI. -
Комітет громадського порятунку отримує необмежені повноваження
Якобінці утворюють
комітет безпеки для
збереження внутрішньої безпеки
Революційний трибунал
(з нього виникає сучасна
судова система) -
Якобінська диктатура
Голова Комітету громадського порятунку: Максиміліан де Робесп'єр [Життєпис Максиміліана де Робесп'єра](-44197)
Початок наруги
над королівськими могилами -
Лувр стає музеєм
Провідних ебертистів арештовано Комітет громадського порятунку під керівництвом Максиміліана Робесп'єра арештовує в ніч проти 14 березня провідних ебертистів на чолі з Жаком-Рене Ебертом, радикальним крилом кордельєрів. Це знаменує пік терору, ухваленого попереднього року.
Жак-Рене Ебер
і його послідовники -
Жорж Дантон
і його послідовники -
Елізабет Філіп Марія Елен де Бурбон
молодша сестра Людовіка XVI. -
Робесп'єр
і його послідовники -
Виступ Преріаль
Франсуа Ноель Бабеф
і Огюстен Александр Дарт -
Ассігнати
(паперові гроші під час
французької революції)
Людовік XVI видає закон для регулювання
умов обрання депутатів
до Генеральних штатів відповідно до стандів -
Представники третього стану
оголошують себе національними зборами
Серпневі декрети:
скасування привілеїв
дворянства, духовенства,
міст та провінцій Скасування привілеїв дворянства, духовенства, міст та провінцій Національними Зборами.
- Скасування феодалізму.
- Скасування кріпацтва.
- Скасування податкових привілеїв дворянства і духовенства.
- Рівність перед законом.
- Вільний доступ до правосуддя.
Націоналізація церковної власності (секуляризація)
Скасування дворянства
Втеча до Варенна -
Національні Збори
знову призначають короля -
Франція стає конституційною монархією Конституція 3 вересня 1791 року прийнята Національними Зборами
Король складає присягу
на конституції і оголошує
революцію завершеною #Король
Французькі євреї
за указом зрівнюються
з іншими громадянами
Указ: гільйотина стає
єдиним способом страти
Перший коаліційний
війна -
Штурм Тюїлрі санкюлотами
король усунутий і
ув'язнений у Темплі -
Прусська
армія входить
до Франції
Вересневі масакри
Вбивства численних політичних
опонентів санкюлотів зокрема, близько 1400 духовних та римофілів
Закон про малий максимум
встановлення цін на продукти
для запобігання кризі постачання
Голова Комітету громадського порятунку: Жорж Дантон [Життєпис Жоржа Дантона](-184623)
Комітет громадського порятунку та Національний Конвент заявляють про прихильність до терору Початок великого терору
Закон про великий максимум
Регулювання товарів
першої необхідності
Обов'язкова освіта та
безкоштовне
навчання
Скасування рабства в колоніях
Триколор стає національним прапором -
Указ про новий
закон про терор -
Термідоріанське повстання: усунення
та звинувачення Робесп'єра -
кінець терору [Життєпис Максиміліана де Робесп'єра](-44197)
Конвент ухвалює розділення
держави і церкви
початок третьої фази революції
Скасування законів
про максимуми
Марсельєза стає національним гімном Пісня, складена Клодом Жозефом Роже де Ліль в ніч з 25 на 26 квітня 1792 року, стає національним гімном.
Прийняття конституції Директорії
Наполеон одружується з Жозефіною де Богарне [Життєпис Наполеона Бонапарта](-517)
Державний переворот
18 брюмера VIII -
Французький Національний Конвент
забороняє всі королівські академії
для заохочення мистецтв
Початок суду над
„громадянином Луї Капетом”
(королем Людовіком XVI.) перед Національним Конвентом
#Король
Національний Конвент приймає запит
Рейнсько-німецького національного конвенту
про включення Майнцської республіки до складу
французького державного союзу одноголосно -
Індугентів арештовано Революція пожирає своїх дітей: Індугентів, помірковане крило кордельєрів під керівництвом Жоржа Жак Дантон, Каміль Демулен та Фабра д'Еглантін, заарештовано Комітетом громадського порятунку під керівництвом Максиміліана Робесп'єра за звинуваченнями в змові.
Франція оголошує
війну Австрії
Формування Національної гвардії
Король Людовік XVI
публічно страчений -
Революційний календар
Загальна мобілізація
(військовий призов)
Король Людовік XVI вперше з
1614 року відкриває засідання Генеральних штатів
Великий страх
Похід рибницьких жінок
(„Поіссарден”) до Версаля
Король Людовік XVI їде з Версаля
до Парижа для затвердження змін
Засідання новообраного Національного Конвенту,
Скасування монархії
Проголошення 1-ї Французької республіки
Різанина на Марсовому полі
Вбивство
Жан-Поль Марат
Помірковані члени (фейяни) виходять з якобінського клубу
Канонада під Вальмі
П'єр Верньо
„Революція, як і Сатурн, пожирає своїх дітей.”
Маніфест герцога
Брауншвейгського
Шарлотта Корде
вбивця Жан-Поля Марата
Олімпія де Гуж
борчиня за права жінок
Дантона обрано головою
Національного Конвенту
Закон про
підозрюваних Якобінська диктатура схвалює закон про підозрюваних, який стає правовою основою для влади терору під керівництвом Максиміліана Робесп'єра.